Лекції з насінництва

Урок № 38

Тема: Пліснявіння насіння квіткових рослин, хвороби сходів, стебел, їх збудники

План 

1. Пліснявиння насіння.

2. Хвороби насіння бульб, цибулин і корневищ квіткових рослин.

3. Хвороби сходів і сіянців.

   Пліснявіння насіння. Цьому захворюванню піддається насіння майже всіх листяних і хвойних порід, але частіше воно уражає великі соковиті плоди і насіння таких деревних порід як каштан, дуб, бук, диких плодових. Насіння пліснявіє при зберіганні в умовах підвищеної вологості. Збудниками цього захворювання є сапрофітні гіфальні гриби  класу зигоміцети. Насіння заражається спорами ще в лісі, а також при збиранні та транспортуванні.

   Спочатку зі спор зявляється грибниця, яка поширюється на поверхні у вигляді павутиння. Наявність поверхневої плісені майже не впливає на схожість насіння, але якщо при пошкоджені оболонки міцелій проникне всередину  насіння, то повністю приведе до втрати схожості. Плісень буває зелена, чорна, рожева, головчаста.

Основні заходи боротьби проти пліснявіння:

а) чітке дотримання правил збору та зберігання лісо насінної сировини;

            б) дезінфекція тари перед закладанням насіння на зберігання і дотриман-  ня  режиму зберігання;

в) протруювання насіння 0,15%-м розчином формаліну, 0,5%-м марганцевого калію чи 1% розчином оцтової кислоти;

              г) промивання насіння 3%-м розчином соди з наступним просушуванням.

Хвороби насіння бульб, цибулин і корневищ квіткових рослин.

Насіння квіткових рослин, аналогічно деревним і чагарниковим породам, при порушенні режиму зберігання уражується рядом цвілевих грибів. На уражених місцях виникають жовто-бурі втиснені плями різного розміру. Уражені тканини буріють, розм’якшуються, згодом морщаться і загнивають.

Кореневий рак, або зобуватість коренів. Бактерія уражує бульби жоржин, гладіолусів, кореневища півоній, ірисів, корені троянд і низки деревних та чагарникових рослин.

На поверхні коренів, бульб, цибулин утворюються поодиноко парости з нерівною шорсткуватою поверхнею, які досягають іноді значних розмірів. Спочатку вони соковиті, мякі, такого забарвлення,, як і здорова тканина, потім до осіні буріють, твердіють, дерев’яніють. Крім бульб уражується і коренева шийка, що призводить до загибелі рослини.

     Хвороби сходів і сіянців - багаточисл. група хвороб, властивих деревним рослинам на самих ранніх етапах розвитку - з моменту проростання насіння до 2-річного віку. Зустрічаються в розплідниках, а також на самосівах - при природ. поновленні під пологом лісу або на вирубках. До хвороб сходів і сіянців іноді умовно відносять також багаточисл. хвороби ассимилирующих органів (листя, хвої), що зустрічаються на деревних рослинах у будь-якому віці, але небезпечні головним ччином для молодих рослин і тому вимагають заходів боротьби при ураженні посадкового матеріалу в розсадниках, а також молодих культур. Саме шкідливе і широко поширене захворювання багатьох лісових порід на перших етапах їхнього життя - загнивання проростків і вилягання сходів, частіше викликається грибами, але іноді має неінфекц. природу. У посівах листяних і хвойних порід (особливо часто - бука) зустрічається фітофторозних гниль сходів. Молоді сіянці клена уражаються церкоспорозом, сіянці бирючини - антракнозом. В окремих районах 1-річні (рідше 2-річні) сіянці сосни уражаються випрівання, а 1 - 3-річні сіянці дуба - грибом Rosellinia quercina («дубовим коренедушітелем»). У розплідниках, в молодих культурах і на самосіву деревних порід під пологом лісу зустрічається хвороба «задуха» сіянців. Специфічне захворювання сосни в розплідниках і соснових молодняках до 12 років - іржа пагонів. Великої шкоди посівам деревних порід заподіюють цвілі (сіра і темно-оливкова), що викликаються гриба-ми-дейтеромицетов. З неінфекц. хвороб сходів і сіянців становлять небезпеку опал кореневої шийки, вижимання, вимерзання і деякі ін. Хвороби сходів і сіянців характеризуються високою шкідливістю: уражені рослини, як правило, гинуть; тому отпад сіянців від хвороб в розплідниках може досягати значить, величини. При сильному розвитку хвороб різко знижується і вихід стандартних сіянців.

Урок 39

Тема: Система заходів щодо збереження посівного та посадкового матеріалу

План 

1.     Запобіжні методи боротьби.

2.     Методи прямого обмеження.

   Чисельні хвороби і шкідники лісів та зелених насаджень, які знижують приріст, продуктивність, якість одержуваної деревини, а також  декоративність чи захисні функції насаджень, завдають величезної шкоди народному господарству, тому величезного значення набуває опрацювання та планомірне застосування заходів захисту нашіх лісів і деревини. З цією метою можуть бути використані запобіжні (профілактичні) заходи або пряма боротьба з хворобами та їх збудниками.

   Запобіжними називаються такі методи, які створюють несприятливі аби цілком неможливі умови для розвитку хвороб. До них належить ряд заходів, що включає:  нагляд за появою і поширенням хвороб; комплекс агро-техніч. і лісогоз. заходів, спрямованих на поліпшення росту сіянців і створення несприятливих умов для розвитку патогенів; хіміч. заходи боротьби (протруювання насіння та ґрунту, викорінювати і захисні обприскування); біол. заходи боротьби (застосування антибіотиків та ін. біопрепаратів).

   Методи прямого обмеження чисельності полягають у знищені, або послабленні потагенного організму, обмежені його розвитку, чи лікуванні хворої рослини або всього насадження. З цією метою можуть застосовувати різного роду лісогосподарські заходи, чи хімічні методи.

   Враховуючи більшу ефективність та економічну вигідність, провідного значення у лісовійьфітопатології набувають зараз профілактичні заходи. Адже легше не допустити до захворювання, ніж лікувати хвору рослину.

   Оскільки запобіжні та прями заходи захисту переплітаються між собою, вони за принципом своєї дії та техніки застосування поділяються на такі основні методи:

-         лісогосподарський;

-          фізико-механічний;

-          біологічний;

-          хімічний;

-          карантин рослин.

   Найкращі результати дає застосування комплексу заходів з таким розрахунком, щоб вони доповнювали один одного. Комплексна система заходів повинна передбачати, крім захисту від хвороб, ще й заходи з попередження розвитку шкідників та не паразитними причинами (сніголом, бурелом) і т.д.