Тема. Збудники хвороб плодів насіння деревних рослин. 

Хвороби сходів та сіянців.

Хвороби шишок і плодів

 План уроку

1.     Хвороби лісових порід

2.     Хвороби плодів і насіння

3.     Пліснявиння насіння

      ХВОРОБИ лісових порід, обширна група захворювань деревних рослин і чагарників, що викликаються патогенними організмами (хвороби інфекційні) або несприятливими абіотичними факторами зовн. середовища (хвороби неінфекційні). Серед інфекційних Б. л. п. найбільш поширені, численні і шкідливі - грибні хвороби лісових порід. Велике значення мають  бактеріальні хвороби лісових порід. Рідше зустрічаються (або менш вивчені) В. л. п., що викликаються вірусами, нематодами, квітковими рослинами-паразитами та ін. патогенами. Значної шкоди можуть завдавати неінфекційні  хвороби, а також сполучені хвороби лісових порід. Б. л. п. класифікують за віковими групами слабости рослин (напр., хвороби сходів, сіянців, молодняків і т. д.), приголомшуваних органам (напр., хвороби листя, коріння, стовбурів і т. д.), типами хвороб (напр., судинні, ракові, гнілевие хвороби, хвороби типу шютте, парша, муміфікація та ін.).

   Хвороби плодів і насіння - численна група захворювань, різноманітних за особливостями розвитку і симптомам. Розрізняють хвороби, що розвиваються протягом вегетаційного періоду, і хвороби, що розвиваються під час зберігання плодів і насіння. Перші викликаються переважно. високо-специализир. грибами, рідше бактеріями, з числа облігатних паразитів і факультативних сапрофітів. Вони характеризуються раннім (зазвичай весняним) зараженням насіння. Розвиваючись в літній період, ці хвороби, як правило, супроводжуються специфічними змінами форми, кольору, розмірів або структури плодів і насіння. У цьому випадку хворі плоди та насіння можна виявити під час заготівлі і, відокремивши від здорових, знищити. До таких хвороб відносяться, напр., Іржа шишок, деформація плодів, плямистості, нек-риє хвороби типу муміфікації. Хвороби плодів і насіння, що розвиваються під час зберігання, викликаються головним   чином  факультативними паразитами, рідше факультативними сапрофитами, і характеризуються більш пізніми термінами зараження насіння (часто після їх дозрівання, при зборі і транспортуванні). При цьому зовнішні  ознаки  ураження в момент заготовки повною мірою ще не проявляються, тому заражені насіння може потрапити в сховища і з'явитися джерелом інфекції для здорового насіння. 
До таких хвороб відносяться різні цвілі, гнилі, муміфікація жолудів. Зараженню плодів і насіння і розвитку цих хвороб сприяють пошкодження насіння, порушення правил їх заготівлі, перевезення та режиму зберігання. Більшість хвороб плодів і насіння характеризується внутрішньою інфекцією,  патоген розвивається в тканинах насіння, викликаючи погіршення посівних якостей або повну втрату схожості насіння. Зустрічається і «зовнішня інфекція», тобто  поверхневе забруднення насіння спорами фітопатогенних грибів, які при висіві такого насіння можуть спричинити загнивання їх у грунті, захворювання проростків, сходів і сіянців (напр., Вилягання сходів, деякі  види плямистостей листя та ін.). Для захисту плодів і насіння від хвороб необхідно проведення системи заходів, що включає нагляд за появою і поширенням хвороб, правильну організацію заготівлі насіння і дотримання режиму їх зберігання, хіміч. захист плодів і насіння (протруювання насіння, дезінфекцію тари і сховищ), фітопатологіч. експертизу насіння на лісонасінних станціях.

Пліснявіння насіння. Цьому захворюванню піддається насіння м айже всіх листяних і хвойних порід, але частіше воно уражає великі соковиті плоди і насіння таких деревних порід як каштан, дуб, бук, диких плодових. Насіння пліснявіє при зберіганні в умовах підвищеної вологості. Збудниками цього захворювання є сапрофітні гіфальні гриби  класу зигоміцети.Насіння заражається спорами ще в лісі, а також при збиранні та транспортуванні.

Спочатку зі спор зявляється грибниця, яка поширюється на поверхні у вигляді павутиння. Наявність поверхневої плісені майже не впливає на схожість насіння, але якщо при пошкоджені оболонки міцелій проникне всередину  насіння, то повністю приведе до втрати схожості. Плісень буває зелена, чорна, рожева, головчаста.

Основні заходи боротьби проти пліснявіння:

a.  чітке дотримання правил збору та зберігання лісо насінної сировини;

б. дезінфекція тари перед закладанням насіння на зберігання і дотримання режиму зберігання;

в. протруювання насіння 0,15%-м розчином формаліну, 0,5%-м марганцевокалію чи 1% розчином оцтової кислоти;

г. промивання насіння 3%-м розчином соди з наступним просушуванням